Рахимі Мухамеджан (3.5.1901, кишлак Фаїк, біля Бухари, — 28.8.1968, Душанбе), таджицький радянський поет. Член КПРС з 1943. Був батраком. Брав участь в створенні Бухарської народної радянської республіки. У 1923 приїхав в Душанбе. Друкувався з 1924. Автор збірок віршів і поем «Вибрані вірші» (1940), «Смерть за смерть, кров за кров» (1943), «Перемога» (1947), «Ділафруз» (1950), «Світла дорога» (1952), «Ранок слова» (1963) і ін. Головні теми творчості Р. — революція, Ст І. Ленін, соціалістичні перетворення. Перевів вигадування А. С. Пушкіна, Н. А. Некрасова, І. А. Крилова і ін. Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Соч.: Шарораї човід, Душ., 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — До вершин щастя, Душ., 1964.
Літ. : Нарис історії таджицької радянської літератури, М., 1961; Ма'сумі Н., Мухаммадчон Рахимі, Душ., 1961.
