Раськова Марина Михайлівна [15(28) .3.1912, Москва, — 4.1.1943, поблизу Саратова], радянська льотчик-штурман, майор (1942), Герою Радянського Союза (2.11.1938). Член КПРС з 1940. Народилася в сім'ї педагогів. З 1932 працювала в аеронавігаційній лабораторії Академії повітряного флоту ним. Н. Е. Жуковського. У 1934 отримала звання штурмана в Центральному учбовому комбінаті ГВФ. Закінчила школу пілотів Центрального аероклубу (1935). З 1938 в Червоній Армії. Як штурман літака в 1938 брала участь в далеких безпосадочних перельотах: 2 липня (разом с П. Д. Осипенко і В. Ломако) на гідролітаку по маршруту Севастополь — Архангельськ і 24—25 вересня (разом с В. С. Грізодубової і Осипенко) на літаку АН(Академія наук) Т-37 по маршруту Москва — Далекий Схід. У час Великої Вітчизняної війни 1941—45 командувала авіагрупою по формуванню жіночих авіаполків, з січня 1942 — командир жіночого бомбардувального авіаполку. Загинула при виконання службових обов'язків. Похована на Червоній площі біля Кремлівської стіни. Нагороджена 2 орденами Леніна і орденом Вітчизняної війни 1-ої міри (посмертно). Р. — автор книги «Записки штурмана» (1939).
