Растопчин Микола Петрович (22.11.1884, Боровічи, нині Новгородської області, — 1.10.1969, Москва), учасник революційного руху в Росії, радянський партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1903. Народився в сім'ї сільського вчителя. У 1899—1903 вчився в Ніжегородськом механико-технічному училищі, арештований і виключений за приналежність до соціал-демократичної організації. У 1905 — один з організаторів загального страйку на Петербурзькому залізничному вузлі. Піддавався арештам і засланням, був в еміграції. З 1915 працював в Москві. Під час Лютневої революції 1917 член Революційного комітету в Костромі. Член Костромського комітету РСДРП (б), редактор губернського партійного органу — газети «Північний робітник». Делегат 6-го з'їзду РСДРП (б). У 1917—20 голова Костромської ради, голова міськкому партії, голова Ярославського губкома РКП (б). З 1920 на партійній роботі в Москві; з 1923 кандидат, в 1924—34 член ЦКК(Центральна контрольна комісія) ВКП (б); з 1934 на радянській роботі. В період Великої Вітчизняної війни 1941—45 на політроботі в Радянській Армії. Делегат 8, 12, 13, 15—17-го з'їздів партії. З 1952 персональний пенсіонер. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Червоного Прапора і медалями.
