Розірвання браку
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Розірвання браку

Розірвання браку, розлучення, припинення браку за життя подружжя. У СРСР діє принцип свободи Р. би. будь-яким з подружжя, але при контролі з боку держави. Порядок Р. би. регулюється Основами законодавства про брак і сім'ю Союзу РСР і союзних республік 1968 і республіканськими кодексами про брак і сім'ю. Виробляється в судовому порядку або в органах загсу за заявою одного або обох подружжя. Муж не має права без згоди дружини збуджувати справа про Р. би. під час вагітності дружини і протягом 1 року після народження дитяти. Брак розривається в суді, якщо у подружжя є неповнолітні діти. Суд приймає заходи до примирення подружжя і має право відкласти справу, призначивши сторонам термін для примирення в межах 6 місяців. Якщо суд встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, брак розривається. При винесенні ухвали про Р. би. суд в необхідних випадках приймає заходи до захисту інтересів неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка і т.д.

загрузка...

  За наявності між подружжям суперечки (наприклад, з приводу розділу майна, виплати аліментів ) Р. би. у всіх випадках виробляється через суд.(судовий) Він же визначає суму, що підлягає сплаті за видачу свідоцтва про Р. би. одним або обома подружжям, в розмірі від 50 до 200 крб.

  При взаємній згоді на розлучення подружжя, що не має неповнолітніх дітей, брак розривається в органах загсу. Оформлення розлучення і видача відповідного свідоцтва виробляється після закінчення 3 міс. з дня подачі заяви про Р. би., при оформленні стягається державне мито у розмірі 50 крб.

  Крім того, в органах загсу брак розривається за заявою одного з подружжя, якщо інший визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім, недієздатним унаслідок душевної хвороби або недоумства або засуджений за скоєння злочину до позбавлення свободи на термін не менше 3 років. Якщо чоловік, що знаходиться в ув'язненні, або опікун недієздатного чоловіка збудить суперечку про дітей, про розділ спільного майна або про виплату аліментів недієздатному чоловікові, Р. би. виробляється через суд.(судовий) Брак вважається припиненим з часу реєстрації розлучення в книзі реєстрації актів цивільного стану.

  Після Р. би. непрацездатний чоловік має право на здобуття вмісту від іншого чоловіка в тому випадку, якщо він став непрацездатним до Р. би. або ж протягом року після нього. Якщо подружжя полягало в шлюбних стосунках тривалий час, суд має право стягнути аліменти на користь розведеного чоловіка і у тому випадку, коли він досяг пенсійного віку не пізніше 5 років після розлучення. Розведена дружина після Р. би. зберігає право на здобуття аліментів від колишнього мужа в період вагітності і протягом 1 року після народження дитяти (якщо вагітність настала до розлучення).

  В ін. соціалістичних країнах інститут Р. би. побудований на аналогічних принципах.

  Буржуазне право розглядає Р. би. як цивільно-правову санкцію за винну поведінку чоловіка-відповідача (подружню зраду, жорстоке звернення, погрози і т.д.). Тому в шлюборозлучному процесі первинне значення надається встановленню міри провини кожного з тих, що розлучаються. На винну сторону покладаються майнові наслідки (наприклад, обов'язок сплати аліментів на вміст невинної в розлученні сторони). Широко практикується також грошове відшкодування моральної шкоди, понесеної невинним чоловіком у зв'язку з процесом про розлучення. Процедура Р. би. у буржуазних країнах характеризується нерівністю сторін, тобто мужа і дружини, а також наявністю формальних передвстановлених підстав для розлучення. У Великобританії згідно із законом про шлюбно-родинні стосунки від 22 жовтня 1969 брак може бути розірваний, якщо відповідач зробив подружню зраду, покинув позивача не менше чим за 2 роки до подання заяви до суду, сторони проживають окремо не менше 2 років і відповідач не заперечує проти розлучення, і т.д. У США Р. би. регулюється законодавством штатів, що відрізняється надзвичайною строкатістю: у штаті Нью-Йорк розлучення можливе лише при подружній зраді у штаті Кентуккі закон перераховує 14 приводів для Р. би. Закони штатів передбачають різний термін мешкання на території штату, необхідний для звернення до суду з позовом про Р. б.: наприклад, у Флоріді — не менше 2 років, в штаті Невада — не менше 6 тижнів. У тих країнах, де сильний вплив католицької церкви (Іспанія, Італія), Р. би. за життя подружжя до 70-х рр. 20 ст взагалі не допускалося, можливо було лише судове встановлення роздільного проживання. У Італії Р. би. стало можливим лише через закон, введений в дію з 1 січня 1971.

  Ю. А. Королев.