Рановіч Абрам Борисович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рановіч Абрам Борисович

Рановіч (псевдонім; справжнє прізвище Рабіновіч) Абрам Борисович [3(15) .12.1885, Житомир, — 29.5.1948, Москва], радянський історик античності, доктор історичних наук (1937). Професор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1937—1941), старший науковий співробітник інституту історії АН(Академія наук) СРСР (1938—48). Автор ряду робіт по історії іудаїзму і раннього християнства. Займався також соціально-економічною історією Східного Середземномор'я античного часу. Його концепція еллінізму як певного етапу розвитку античного рабовласницького суспільства найчіткіше викладена в тому, що вийшов посмертно дослідженні «Еллінізм і його історична роль» (1950). Нагороджений орденом «Знак Шани».

  Соч.: Першоджерела по історії раннього християнства, М., 1933; Нарис історії староєврейської релігії, М., 1937; Нарис історії ранньохристиянської церкви, М., 1941; Східні провінції Римської імперії в I—III вв.(століття), М. — Л., 1949; Про раннє християнство, М., 1959 (є ввідна стаття про Р. і бібл. його праць).

  Літ.: Некролог, «Вісник древньої історії», 1948 № 3.