Рамбо (Rambaud) Альфред (2.7.1842, Безансон, — 10.11.1905, Париж), французький історик і державний діяч. Член Академії моральних і політичних наук (1897). Закінчив Вищу нормальну школу (1864). З 1881 професор Сорбонни. У 1895—1903 сенатор, в 1896—98 міністр народної освіти. Кілька разів прямував з дипломатичною місією до Росії. Особливу увагу приділяв політичній історії (головним чином Візантії, Росії, Німеччині) і історії міжнародних відносин. Прибічник зближення Франції з Росією, Р. свої основні роботи присвятив історії Росії (написані з позицій помірного буржуазного лібералізму). Під спільною редакцією Е. Лавісса і Р. вийшов що здобув широку популярність багатотомна колективна праця «Загальна історія з IV століття до нашого часу» (т. 1—12, 1893—1901, перші 8 тт. вийшли в русявий.(російський) переведенні в 1897—1903 під тією ж назвою; останні томи французького видання опубліковані російською мовою під назвою «Історія XIX століття», т. 1—8, 1905—07).
Соч.: L''empire grec au X siècle, Р., 1870; Français et Russes. Moscou et Sévastopol. 1812—1854, Р., 1877; Histoire de la Russie depuis les origines jusqu'' à l''année 1877, P., 1878; Russes et prussiens. Guerre de sept ans, P., 1895; Jules Ferry, P., 1903; Etudes sur l''histoire Byzantine, P., 1912; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Живописна історія древньої і нової Росії, ч. 1, М., 1879.
