Лавісс (Lavisse) Ернест (17.12.1842, Нувьон-ан-Тьераш, — 18.8.1922, Париж), французький історик, член Французької академії (1892). Закінчив Вищу нормальну школу в 1865. Професор Сорбонни з 1888. У 1904—19 директор Вищої нормальної школи. Після поразки Франції у франко-пруській війні 1870—71 Л. приділив особливу увагу вивченню історії Німеччини, головним чином Пруссії, прагнучи знайти пояснення її військовим і політичним успіхам. Виводи Л., історика буржуазно-ліберального напряму, будуються не на дослідженні соціально-економічних чинників, а на основі похідних від них явищ, зокрема постановки вищої освіти в Германії. Редактор і співавтор багатотомних колективних праць по загальній історії і історії Франції. Популярність отримала що виходила під спільною редакцією Л. і А. Рамбо «Загальна історія з IV століття до нашого часу» (т. 1—12, 1893—1901, перші 8 т. вийшли в російському переведенні в 1897—1903 під тією ж назвою; останні томи французького видання опубліковані російською мовою під назв.(назва) «Історія XIX століття», т. 1—8, 2 видавництва 1938—39).
Соч.: Etudes sur l''histoire de Prusse,6 éd., P., 1912; Essais sur l''allemagne impériale, P., 1888; La jeunesse du grand Frédéric, P., 1916; Histoire de France depuis les origines jusqu''a la Révolution, t. 1—9, P., 1903—11 (соавт.); Histoire de France contemporaine..., t. 1—10, P., 1920—1922 (соавт.).
