Райніс Ян (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Яніс Плієкшанс) [30.8(11.9) .1865, хутір Варславани, нині Рубенський сільрада Екабпілсського району, — 12.9.1929, Майорі, на Ризькому узмор'ї; похований в Ризі], латиський поет, драматург, громадський діяч, народний поет Латвійської РСР (1940). Народився в сім'ї орендаря маєтків. У 1884—88 студент юридичного факультету Петербурзького університету. У Петербурзі формувалося його матеріалістичне світогляд. Друкувався з 1887. У 1891—95 редактор газети «Дієнас лапа» . Перші вірші опубліковані в 1895. У червні 1897 був арештований, у в'язниці закінчив переклад латиською мовою «Фауста» Гете. У грудні 1897 Р. заслали до Пскова, а в 1899 — в р. Слобідській губернії Вятськой. Тут склалася збірка віршів «Далекі відгомони синім увечері» (1903), насичений революційними настроями.
В 1903 Р. повернувся із заслання і пов'язав свою діяльність з боротьбою латиш.(латиський) соціал-демократії. Він створив символічну драму «Вогонь і ніч» (1905) — гімн боротьбі, життю, її вічному розвитку. У 1905 вийшла збірка «Посів бурі». В кінці 1905 нелегально емігрував до Швейцарії. Тут написані збірки віршів «Тиха книга» (1909), «Ті, які не забувають» (1911), п'єси «Золотий кінь» (видавництво 1910), «Індуліс і Арія» (1911), «Грав я, танцював» (опублікований 1919). Коли в Латвії запанувала реакція, Р. залишався провісником боротьби, що нагадував, що поразка тимчасова. У поемі «Ave, sol!» (1910) Р. співає славу сонцю як символу свободи. Пролетаріату присвячена філософська збірка «Кінець і початок» (1912). Важливе місце в драматургії Латвії зайняла п'єса «Вій, вітерець!» (1913). У трагедії «Іосиф і його брати» (1919) Р., що створив цей жанр в латиській літературі, на широкому історичному фоні вирішував проблеми любові і ненависті, пробачення і мести.
В 1920 Р. повернувся на батьківщину. По мотивах російських билин він створив трагедію «Ілля Муромец» (1922), опублікував книги віршів «П'ять ескізних зошитів Дагди» (1920—25).
Життя і творчість Р. присвячено пролетаріату, його ідеалам. Твори письменника переведені на багато мов світу. У р. Юрмала знаходиться будинок-музей Р.
Соч.: Dzive un darbi, sej. 1—11, Riga, 1925—31; Kopoti raksti, sej. 1—14, Riga, 1947—51; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Собр. соч.(вигадування), т. 1—3, Рига, 1954; Соч., т. 1—2, М., 1955; Лірика, М., 1965.
Літ.: Дауге П., Ян Райніс. Співець боротьби, сонця і любові. М., 1920; Краулінь До., Ян Райніс, М., 1957: Сокіл Е., Життя і творчість Яна Райніса, Рига, 1957; Kraulinš До., Raina dzive un darbiba, Riga, 1953; Sokols E., Rainis, Riga, 1962; Hausmanis V., Tautas dzejnieks Rainis, Riga, 1968; його ж, Raina dailrades process, Riga, 1971; його ж, Raina dramaturgija, Riga, 1973.
