Радіофікація в СРСР, державна система планомірного розвитку радіо- і дротяної (кабельною) мережі мовлення, що забезпечує цілодобову суспільно-політичну і культурно-просвітницьку інформацію населення. Організація державної системи радіомовлення почалася з перших років Сов. власті. В середині 20-х рр. радіотехнічною промисловістю випущені перші радіоприймачі для колективного слухання, що працювали на гучномовець і здійснювали прийом програм (повідомлень) в радіусі декількох сотів км. від радіомовної станції; гучномовці для перших сов.(радянський) музичних приймачів; детекторні радіоприймачі з головними телефонами (навушниками), розраховані на індивідуальний прийом. Перші досліди дротяного мовлення здійснені в Москві у 1924—25. До кінця 1928 приймальна радіомережа мала 127 радіовузлів трансляцій, обслуговуючих 11,7 тис. радіоточок з гучномовцями і 9,4 тис., — з головними телефонами, 70 тис. радіоприймачів (головним чином детекторного типа). Дротяна мережа трансляції розвивалася в основному в містах; у сільській місцевості діяло 13,6% радіоточок, тому в 30-і рр. особлива увага приділялася Р. села. Створення мережі вузлів і точок дротяного мовлення дозволило використовувати радіомовлення як один з найбільш ефективних засобів масової інформації, освіти і виховання трудящих (до початку 1941 налічувалося 11 тис. вузлів трансляцій, близько 6 млн. радіоточок). До 1946 ця мережа (значна частина якої була знищена в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45) була майже повністю відновлена (9,4 тис. вузлів трансляцій, понад 5,6 млн. радіоточок). З 50-х рр. радіопромисловість почала масовий випуск радіоприймачів і радіол (у 1957 в користуванні в населення було 16,5 млн. приймачів, в 1967 — близько 40 млн., в 1974 — 55 млн.); бурхливими темпами розширювалася мережа дротяного мовлення (у 1950 — 9,7 млн. радіоточок, в 1966 — 35,6 млн., в 1974 — 57 млн.). У 60-і рр. отримало розвиток 3-програмне дротяне мовлення. У 1974 понад 98% населення мало можливість слухати передачі дротяного мовлення. Приймальна мережа дротяного і радіомовлення приймає програми центрального і місцевого радіомовлення на 67 мовах народів СРСР.
