Радіодетонатор
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Радіодетонатор

Радіодетонатор, неконтактний детонатор, в якому для збудження вибуху снаряда використовуються радіохвилі, що випромінюються метою або відбивані нею. У іноземних арміях застосовуються в артилерійських снарядах, ракетах і авіаційних бомбах. Р. є об'єднаним в один блок мініатюрний радіопередавач і радіоприймач. Так, наприклад, при пострілі із зенітного знаряддя усередині Р. розбивається ампула з електролітом, приводиться в дію батарея живлення і передавач починає випромінювати радіохвилі, які, досягнувши мети, відбиваються від неї і приймаються приймачем Р. Отраженниє сигнали відрізняються від випромінюваних по частоті і амплітуді, внаслідок чого виробляється сигнал розузгодження. У міру наближення снаряда до мети на певній, досить близькій відстані сигнал розузгодження перевищує поріг спрацьовування пристрою, що ініціює. Завдяки цьому через електродетонатор починає проходіть струм і снаряд вибухає. Для забезпечення безпеки в обігу з Р. їх забезпечують запобіжниками, а на випадок промаху — т.з. самоліквідаторамі.

Артилерійський радіодетонатор: 1 — антена; 2 — воскова маса ущільнювача; 3 — пластмасова голівка; 4 — деталі радіоустаткування; 5 — корпус; 6 — елементи батареї; 7 — ампула з електролітом; 8 — запобіжники; 9 — самоліквідатор; 10 — детонатор.