Радіобачення, здобуття видимого зображення об'єктів за допомогою радіохвиль ; служить для вивчення внутрішньої будови об'єктів, непрозорих в оптичному діапазоні хвиль і спостереження об'єктів, що знаходяться в оптично непрозорому середовищі. Для Р. зазвичай використовують радіохвилі міліметрового і сантиметрового діапазонів, що дозволяє розрізняти на оптичному зображенні досить дрібні деталі структури об'єкту. Радіохвилі, що випромінюють (при т.з. пасивному Р.) або розсіяні (при активному Р.) тілами, несуть інформацію про їх будову і стан. Ця інформація міститься в розподілі інтенсивності і фази радіохвиль, в характері їх поляризації, часі запізнювання і т.д. Основне завдання Р. — зібрати інформацію і відображувати її у видимому зображенні. Це досягається за допомогою спеціальних приладів — радіоінтроскопів (наприклад, радіовізоров).
В Р. використовують різні фізичні ефекти і явища. Так, в одному з радіовізоров використана властивість деяких люмінофорів змінювати інтенсивність свічення із зміною температури. Основний елемент цього приладу — екран — є натягнутою плівкою з поліетилентерефталату (лавсану) з напиленим на неї тонким шаром алюмінію, який покритий шаром термочутливого люмінофора ( мал. 1 ). Екран з боку люмінофора підсвічує ультрафіолетовими променями і випускає неяскраве, рівне свічення. При попаданні на екран радіовипромінювання із складним просторовим розподілом інтенсивності алюмінієва підкладка, поглинаючи його, нагрівається, причому сильніше там, де інтенсивність випромінювання більша. При нагріві люмінофора від алюмінієвої підкладки його свічення слабшає, і на екрані виникає видиме негативне зображення. Такий радіовізор дозволяє «бачити» об'єкти в хвилях від інфрачервоних до діапазону СВЧ(надвисокі частоти) з однаковою чутливістю; чутливість екрану визначається характеристиками люмінофора і потужністю випромінювання. Поріг візуальної реєстрації приладу складає близько 1 мвт/см 2 . На екрані радіовізора можна розгледіти деталі зображення розміром порядку десятих доль мм.
В радіоінтроскопах ін. конструкцій як чутливий елемент використовують рідкі кристали, напівпровідникові монокристали, спеціальні фотоплівки і т.д. У всіх таких елементів при дії радіохвиль змінюються оптичні характеристики — коефіцієнта віддзеркалення або прозорість для видимого світла.
найчастіше радіозображення об'єктів отримують методом сканування вузького пучка радіохвиль і прийому відбитих від об'єкту сигналів. Сканування здійснюють, наприклад, механічним обертанням випромінюючою і приймальною антен або електричним способом, при якому фаза що випромінюють багатьма джерелами радіохвиль змінюється т. о., що в просторі утворюється вузький пучок радіохвиль, що «оглядає» об'єкт або місцевість (див. Антенні грати ). Інколи використовують спосіб формування відбитих від об'єкту радіохвиль за допомогою радіооб'єктивів, подібно до того як це роблять в оптиці.
Р. використовують для виявлення і пізнання літальних апаратів, при посадці і зльоті літаків в несприятливих метеорологічних умовах (туман, дощ, сніг і т.д.), в морському і річковому судноплавстві, в космічних дослідженнях, в промисловості — для неруйнівного контролю матеріалів і виробів, в медицині — для діагностики різних захворювань, а також при перевірці якості і юстируванні джерел радіовипромінювання, при визначенні товщини і структури крижаного покриву в Арктиці, Антарктиці і в районах високогір'я і т.д. ( мал. 2 ). Подальший розвиток Р. йде у напрямі використання принципів голографія, а також здобуття кольорових зображень.
Літ.: Ощепков П. До., Меркулов А. П., Інтроскопія, М., 1967; Радіобачення наземних об'єктів в складних метеоумовах, М., 1969; Ірісова Н. А., Тимофіїв Ю. П., Фрідман С. А., Люмінесценція дозволяє бачити невидиме, «Природа», 1975 № 1.
