Радіатор (від латів.(латинський) radio — випромінюю), один з найбільш поширених опалювальних приладів, вживаних в системах опалювання житлових, суспільних і виробничих будівель.
В СРСР найчастіше використовують чавунні Р., такі, що складаються з двоканальних секцій, по яких циркулює теплоносій, що сполучаються один з одним (вода або пара); кількість секцій визначається розрахунковою поверхнею нагріву. Застосовують також одноканальні, а за кордоном — багатоканальні (до 9 каналів в одній секції) чавунні Р. Получают поширення сталеві штамповані Р. панельного типа (одіночниє і спарені), називаються також опалювальними панелями; на їх виготовлення витрачається значно менше металу. Інколи застосовують фарфорові і керамічні Р., такі, що відповідають підвищеним санітарно-гігієнічним вимогам.
