Рабгузі (псевдонім; справжнє ім'я Насреддін, син Бурханеддіна) (рр. народження і смерті невідомі), тюркоязичний письменник Середній Азії кінця 13 — почала 14 вв.(століття) Добре знав арабську і персидську мови. Був кадієм (релігійним суддею). Основні його твори «Расськази Рабгуза про пророків» («Киссаї Рабгузі», 1309—10) дійшло до нас не в автографі, а в рукописах 15—16 вв.(століття) Складається з 72 оповідей на теми з Біблії і Корану; написані оповіді прозою з віршованими вставками. Коштовні для вивчення хорезмського стилю літератури. Р. — також автор ліричних віршів.
