Рабеарівелу (Rabearivelo) Жан Жозеф (4.3.1901, Антананаріву, — 22.6.1937, там же), поет малаги. Систематичної освіти не здобув. Працював коректором в друкарні. Творчість Р., родоначальника франкомовної поезії Мадагаскару, складалося під впливом французької поезії: збірки «Чаша попелу» (1924), «Сильфи» (1927), «Книги» (1928), «Напівсни» (1934), «Підслухане в ночі» (1935). Лише у «Старовинних піснях країни Імернни» (видавництво 1937) Р. удалося здолати вплив європейських канонів: він відтворює тут народний жанр хайнтеней.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення) : [Вірші], у збірці : У ритмах там-тама, предісл.(передмова) Е. Л. Гальперіной, М., 1961; то ж, в книга : Голоси африканських поетів, М., 1968; то ж, в книга: Поезія Африки, М., 1973.
Літ. в книга: Сучасні літератури Африки. (Східна і Південна Африка), М. 1974; Baudry R., J. J. Rabearivelo et la mort, P., 1958.