РСДРП (інтернаціоналістів), утворена групою т.з. соціал-демократів — інтернаціоналістів [Ст А. Базарів, Ст П. Волгин, Р. П. Катанян, Г. Ліндов (Р. Д. Лейтейзен), А. Лозовський (С. А. Дрідзо), До. А. Попів, А. М. Стопані, О. Ю. Шмідт і ін.] на засновницькому з'їзді 14—20 січня (27 січня — 2 лютого) 1918 (представляв 15 місцевих організацій соціал-демократів — інтернаціоналістів). Висловившись проти контрреволюції і правих меншовиків і есерів, з'їзд в той же час заперечував соціалістичний характер Жовтневої революції 1917. У РСДРП (и) не було єдності: частина її членів схилялася до співпраці з меншовиками, інша — з більшовиками, більшість відстоювало самостійне існування партії. Розбіжності в РСДРП (и) приводили до розколів, до виходу з неї окремих членів, а інколи і організацій. Події осінь 1918 — посилення іноземної військової інтервенції, відкритий перехід меншовиків і есерів на сторону білогвардійців, революції в Германії і Австро-Угорщині, що дозволили Радянському уряду розірвати грабіжницький Брестський світ 1918, — викликали поворот членів РСДРП (и) до нейтральності або до союзу з більшовиками, що очолили оборону Радянської республіки. Деякі члени РСДРП (и) вступили в Червону Армію і відправилися на фронт, активно працювали в радянських установах. Беручи участь в спільній боротьбі проти білогвардійців і інтервентів, в проведенні економічних заходів Радянської влади, члени РСДРП (и) переконувалися, що лише РКП (б) є послідовно революційною партією, підтримкою всіх трудящих, що користується, Росії. 19 березня 1919 Лозовський, виступаючи з вітальною мовою на 8-м-коді з'їзді РКП (б), заявив, що розбіжності його партії з РКП (б) стерлися у вогні революції і Громадянської війни і що соціал-демократи — інтернаціоналісти мають бути разом з більшовиками. У жовтні 1919 РСДРП (и) оголосила мобілізацію своїх членів в Червону Армію. У грудні 1919 конференція РСДРП (и) (що представляла 7 організацій) більшістю голосів прийняла рішення про злиття з РКП (б). 30 грудня 1919 ЦК РКП (б) розглянув заяву конференції і вирішив прийняти членів РСДРП (и) в більшовицьку партію із збереженням, як правило, стажу їх перебування в РСДРП [див. «Правда» від 30 грудня 1919 і «Звістки ЦК РКП (б)» № 12 від 14 січня 1920].
Літ.: Совокин А. М., Об партії соціал-демократів — інтернаціоналістів, «Питання історії КПРС», 1967 № 1.
