Пінгвіни (Sphenisciformes), загін птиць. Довжина тіла від 40 см (галапагосський П.) до 120 см (імператорський П.), важать від 3 до 42 кг . Оперення коротке, щільне, покриває тіло рівномірно (без аптерій), на спині темне (від чорного до синьо-чорного), низ тіла білий; в деяких видів на голові жовті плями або хохол. Грудна мускулатура і грудина добре розвинені. Крила перетворені на покритих лусковидним пір'ям ласти якими П. гребуть при плаванні і пірнанні; перетинкові лапи і короткий хвіст служать кермом. Інколи П. пливуть, виплигуючи з води, як дельфіни. На берег або лід виходять з води стрибком. На суші пересуваються кроком, рідше бігають, по снігу ковзають на череві, відштовхуючись лапами і ластами. 6 пологів з 17 видами. Поширені по берегах Антарктиди, на островах Субантарктіки, південному побережжі Австралії, Африки і Південної Америки; по західному побережжю Південної Америки — на С. до Галапагосських островів. Гніздяться на побережжі колоніями (до мільйона особин); деякі види селяться невеликими групами або поодинці. Гнізда — на каменях або гальці, в деяких — під корінням дерев і в печерах. Імператорський П. (Aptenodytes forsteri) розмножується на льоду; єдине яйце самець тримає на лапах, прикриваючи шкірястою складкою, що є на череві; насиджування триває 65 діб. У пінгвіна Аделі (Pygoscelis) насиджують самець і самка близько 35 діб. Пташенята вилуплюються зрячими, покритими густим пухом. Пташенята деяких видів, що підросли, збиваються в щільні групи («ясла») для захисту від холоду, коли батьки вирушають за кормом. Харчуються рибою, головоногими молюсками, ракоподібними.
Літ.: Життя тварин, т. 5, М., 1970; Berndt R., Meise W., Naturgeschichte der Vögel, Bd 1—2, Stuttg., 1959—62; A new dictionary of birds, ed. A. L. Thomson, L., 1964.
