Піндар (Píndaros) (близько 518—442 або 438 до н.е.(наша ера)), старогрецький поет. З творів П. збереглися цілком 4 книги епіникієв, урочистих хорових пісень, що прославляли переможців в загальногрецьких спортивних змаганнях. Умови досягнення перемоги (прихильність долі, природжена доблесть переможця і його власні зусилля) мотивують роздуми поета про могутність богів і непізнаваність їх задумів, спогади про міфічних героях, предках переможця, заклик до всестороннього розвитку закладених в людині можливостей. Епіникії П. відрізняються стихійною силою мови, сміливою асоціативністю поетичного мислення, багатством ритмічного малюнка.
Ізд.: Pindari carmina cum fragmentis, ed. Ст Snell, pt. 1—2, Lpz., 1964—71; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Оди, «Вісник древньої історії» 1973 № 2-4.
Літ.: Ярхо Ст Н., Полонськая До. П., Антична лірика, М., 1967; Gerber D. E., A bibliography of Pindar, 1513—1966 [s. l., s. а.].
