Пілявци (нині с. Пілява Старосинявського району Хмельницької області), місце, в районі якого козачо-селянські війська під буттям на чолі Б. Хмельницького 13(23) вересня 1648 розгромили польсько-шляхетськую армію. Щоб подавити визвольний рух на Україні, польсько-шляхетськоє уряд сформував армію (32 тис. шляхтичів, 8 тис. німецьких найманих солдатів і декілька десятків тисяч озброєних шляхетських слуг) на чолі з князем В. Д. Заславським і ін. На початку вересня армія виступила з району Львова на Волинь. Назустріч ній з району Масловий Став виступило козачо-селянське військо (близько 80 тис.) і загін татар (600 чіл.), які зайняли укріплений табір під П.; окремо розташовувалася кіннота під командуванням М. Кривоноса . 8(18) вересня підійшли польсько-шляхетськие війська і отаборилися на протилежному березі р. Ікви. 11(21) вересня загін магната Я. Тишкевіча атакував табір Хмельницького, але вирішального успіху не добився. Увечері 12(22) вересня в козачо-селянський табір прибули 4 тис. буджацьких татар. З ранку 13(23) вересня українські полиці перейшли в настання і після запеклого бою відтіснили ворога. Вважаючи битву програною, польсько-шляхетськоє військо в ніч на 14(24) вересня почало відступ яке перетворилося на панічну втечу. В результаті перемоги були звільнені Подолія і Волинь.
