Пілюгин Микола Олексійович [народився 5(18) .5.1908, Червоне Село, нині Ленінградської області], радянський учений в області автоматики і телемеханіки, академік АН(Академія наук) СРСР (1966; член-кореспондент 1958), з 1967 член Президії АН(Академія наук) СРСР, двічі Герою Соціалістичного Труда (1956 і 1961). Член КПРС з 1940. Закінчив Московське вище технічне училище ним. Баумана (1935), працював в ЦАГИ (1934—1941), керівник ряду науково-дослідних організацій, з 1969 завідувач кафедрою Московського інституту радіотехніки, електроніки і автоматики; професор з 1970. Головний конструктор систем управління, під керівництвом якого розроблені системи управління перших і ряду подальших ракет-носіїв, що виводили на орбіту радянські штучні супутники Землі і багато космічних кораблів. Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань. Ленінська премія (1957) і Державна премія СРСР (1967). Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції і медалями.
