Пізані (Pisani) Вітторе (народився 23.2.1899, Рим), італійський мовознавець, фахівець з індоєвропейського і загального мовознавства. Закінчив Римський університет (1922), приват-доцент Флорентійського університету (1933—35), професор університету в Кальярі (1935—38) і Міланського університету (1938—69). Основні роботи присвячені порівняльно-історичній граматиці індоєвропейських мов, їх етимології, з'ясуванню стосунків між їх окремими групами г и к загальному їх джерелу у дусі концепцій італійською неолінгвістіки . Досліджував всі древні індоєвропейські мови, особливо італійські. Опублікував роботи по індології, санскриту і історії латинської мови. Займався древне- і среднєїндійськой літературою, міфологією (головним чином балто-слов'янською).
Соч.: Етимологія, пер.(переведення) з італ.(італійський), М., 1956; Geolinguistica е indoeuropeo, Roma, 1940; Manuale storico della lingua latina. t. 4 — Le lingue dell'' Italia antica oltre il latino, Torino, 1952; Grammatica latina storica e comparativa, 2 ed., Torino, 1952; Saggi di linguistica storica, Torino, 1959; Lingue e culture, Brescia, 1969; Le letterature dell''india, Firenze — Mil., 1970; Clottologia indeuropea,4 ed., Torino, 1971.
