Пігульовськая Ніна Вікторівна (1.1.1894, Петербург, - 17.2.1970, Ленінград), радянський історик, фахівець з історії країн Близького і Середнього Сходу і Візантії в раннє середньовіччя, член-кореспондент [АН СРСР (1946). У 1918 закінчила Бестужевські курси, в 1922 — аспірантуру Східного факультету університету Петрограду. У 1921—28 працювала в Публічній бібліотеці Ленінграда, з 1938 — в інституті сходознавства АН(Академія наук) СРСР; у 1939—41, 1944—51 одночасно викладала в БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова). Основні праці по дослідженню сирійських історичних і літературних пам'ятників, по проблемах генезису феодалізму, соціально-економічного і культурного розвитку Сирії, Аравії, Ірану, Візантії в середнього століття. Член французького Азіатського суспільства (з 1960), віце-президент російського Палестинського суспільства і редактор «Палестинської збірки» (з 1952). Нагороджена 3 орденами, а також медалями.
Соч.: Месопотамія на рубежі V і VI вв.(століття) н.е.(наша ера), М.— Л., 1940; Сирійські джерела по історії народів СРСР, М.— Л., 1941; Візантія і Іран на рубежі VI і VII вв.(століття), М.— Л., 1946; Візантія на дорогах до Індії, М.— Л., 1951; Міста Ірану в раннє середньовіччя, М.— Л., 1956; Араби біля кордонів Візантії і Ірану в IV—VI вв.(століття), М.— Л., 1964; Візантія і Схід, в збірці: Палестинська збірка ст 23, Л., 1971.
