Пу Сун-лін (справжнє ім'я; псевдонім — Ляо Чжай) (1640—1715), китайський письменник. Автор популярної збірки «Розповіді про чудеса з кабінету Ляо» (близько 500 новел), народних п'єс (ліцюй), оповідей (гуци) і ін. Фабула кожної новели укладає щось надзвичайне і заплутане, розв'язку приносить втручання чудодійної сили. У особливих резюме автор дав оцінку описуваним подіям. У новелах сатирично викриваються практика купівлі-продажу чинів система державних іспитів і т.д. Новели, в яких езопівською мовою говориться про насильство чужеземцев-маньчжуров, насищени патріотичним пафосом. Збірка поширювалася в списках, була опублікована після смерті автора, переказувався народними розповідачами. Зробив великий вплив на розвиток китайської прози. Класичні переклади російською мовою зроблені в 1920—30-і рр. академік Ст М. Алексєєвим.
Ізд.: Strange stories from а Chinese studio, transl. and annotated H. A. Giles, N. Y. — L., 1925; Fiabe cinesie, Mil., [1926]; Пу Сун-лін цзі, т. 1—2, Шанхай, 1962; Ляо-чжай чжі-і, Чжан Ю-хао цзіцзяо, т. 1—3, Пекін, 1963; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Новели. [Пер. з кит.(китайський) H. Устіна і А. Файнгара], М., 1961; Лисячі чари. Розповіді Ляо Чжая про чудеса, М., 1970; Розповіді Ляо-Чжая про чудеса. Пер. з кит.(китайський) Ст М. Алексєєва, М., 1973.
Літ.: Алексєєв Ст М. Трагедія конфуціанської особи і мандаринської ідеології в новелах Ляо Чжая, «Вісті АН(Академія наук) СРСР. Відділення суспільних наук», 7 серія, 1934 № 6; Устін П. М., Пу Сун-лін — викривач маньчжурських завойовників, в книга: Маньчжурське владицтво в Китаї, М., 1966; Воськресенський Д. Н., Особливості культури Китаю в XVII столітті і деякі нові тенденції в літературі, в збірці: XVII століття в світовому літературному розвитку, М., 1969; Ladstätter О., P''u Sung-ling, Sein Leben und seine Werke in Umgangssprache, Münch., 1960.
