електроапаратура Пуськорегулірующая, сукупність електричних пристроїв і апаратів, вживаних для пуску і гальмування електричних машин, зміни напряму їх обертання, регулювання частоти обертання і ін. параметрів, а також для їх захисту при ненормальних режимах роботи. Зазвичай до П. е. відносять апаратуру самого різного призначення: комутаційну (контактори, вимикачі, перемикачі), струмообмежувальну (автоматичних вимикачі, обмежувачі струму, запобіжники) і регулюючу апаратуру (реостати, електричні регулювальники); комплектні пуськорегулірующие апарати (магнітні пускачі, комплектні панелі управління); пристрої ланцюгів контролю і автоматики (проміжні реле, реле часу); командні апарати (командоаппарати, контроллери, путні вимикачі, кнопки управління).
По робочій напрузі П. е. розділяють на апаратуру низького і високого напруга. За способом управління П. е. підрозділяють на апаратуру неавтоматичного управління (рубильники, пакетні універсальні перемикачі, контроллери) і автоматичну — дистанційної і недистанційної дії (контактори, командоаппарати). По вигляду виконань розрізняють П. е. відкриту (можливий дотик до токоведущим частин), закриту (захищену від випадкових зіткнень з токоведущимі частямі), герметичну (захищену від вогкості), вибухобезпечну (для роботи в пиле- і вибухонебезпечних середовищах). За конструктивною ознакою П. е. можна умовно розділити на контактну, безконтактну і комбіновану апаратуру; у П. е. останнього типа механічні контакти об'єднуються з електронними (переважно напівпровідниковими) системами.
При розрахунку і конструюванні П. е. враховуються вимоги термічної стійкості, надійності і зносостійкості контактів або комутованих елементів і міцності електричній ізоляції (з врахуванням перенапружень, безпеки обслуговування і т.д.).
Літ.: Чуніхин А. А., Електричні апарати, М., 1967; Чилікин М. Р., Загальний курс електроприводу, 5 видавництво, М., 1971.
