Пріорів Микола Миколайович [29.5(10.6) .1885, р. Шенкурськ, нині Архангельської області — 15.4.1961, Москва], радянський травматолог-ортопед, академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1957), заслуженого на діяча науки РРФСР (1942). Член КПРС з 1946. У 1912 закінчив медичний факультет університету Томська. Засновник (спільно з професором Ст Н. Розановим, 1921) і беззмінний керівник лікувально-протезного інституту (з 1940 Центральний інститут травматології і ортопедії, якому в 1971 привласнено ім'я П.) і кафедри травматології і ортопедії Центрального інституту удосконалення лікарок (1931). У 1945—47 заступник міністра охорони здоров'я СРСР і голова Вченої ради Мінздорову СРСР. Основні праці по організації травматолого-ортопедічної допомоги, проблемам артропластики, профілактики травм опорно-рухового апарату, протезування, військово-польової хірургії, реабілітації і ін. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Професор Н. Н. Пріоров (до 75-ліття з дня народження), «Хірургія», 1960 № 6; Вовків М. Ст, Н. Н. Пріорів, М., 1971.
