Прізвище (від латів.(латинський) familia – сім'я), 1) родове найменування особи, що набуває при народженні. Зміна первинної Ф. можливо при усиновленні, вступі до браку і т.д. Ф. стала спадковою ще в Древньому Римі, перш за все в середовищі родової знаті. Давалася, як правило, по назві місця народження або розташування «фамільних володінь». У Західній Європі вживання Ф. увійшло до звичаю з 15 ст, в основному для вищих станів. У Росії Ф. були введені законом в 16 ст спочатку для князів і бояр, потім для дворян і іменитих купців. Серед селянства Ф. стали уживатися після відміни кріпака права.
По радянському праву Ф. дітей визначається по Ф. батьків. При різних Ф. батьків дитяті привласнюється Ф. матері або батька за їх угодою. Якщо мати не полягає в браку і немає спільної заяви батьків або вирішення суду про встановлення батьківства, дитяті привласнюється Ф. матері. Усиновлюваному привласнюється але проханню усиновітеля його Ф. (якщо усиновлюваний досяг 10 років, – з його згоди). При укладенні шлюбу дружини або обирають як загальної Ф. одного з них, або кожен зберігає дошлюбну Ф. У деяких союзних республіках (Азербайджанською РСР, БССР, УРСР і ін.) допускається з'єднання Ф. обидва подружжя (подвійна Ф.). Умови і порядок зміни Ф. при розірванні браку, а також визнанні браку недійсним регулюються шлюбно-родинним законодавством, в інших випадках – Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 березня 1971 «Про порядок зміни громадянами СРСР прізвищ, імен і по батькові» і Положенням про порядок розгляду клопотань про зміну громадянами СРСР прізвищ, імен і по батькові, затвердженою Радою Міністрів СРСР 20 серпня 1971. 2) Сім'я, рід.(народився) 3) У Древньому Римі господарсько-юридична одиниця, до складу якої, окрім кровних родичів, входили і раби.
