Прошляков Олексій Іванович [5(18) .2.1901, сіло Голеніщево, нині Сапожковського району Рязанської області, — 12.12.1973, Москва], радянський воєначальник, маршал інженер військ (1961), Герою Радянського Союза (29.5.1945). Член КПРС з 1921. Народився в сім'ї робітника. У Червоній Армії з 1920. Закінчив курси удосконалення комскладу (1931 і 1938), Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу (1951). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 в армії, що діє, в посадах начальник інженерних військ армії на Західному фронті, заступник начальника інженер управління Центрального і Брянського фронтів (1941), заступник командувача — начальник інженерних військ Південного, Сталінградського, Донського, Центрального, Білоруського і 1-го Білоруського фронтів (1942—45). Після війни начальник інженерних військ — заступник головкому групою військ (1945—50), начальник управління бойової підготовки інженерних військ Радянській Армії (1951—52), начальник інженерних військ міністерства оборони СРСР (1952—65). З лютого 1965 військовий інспектор-радник групи генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР. Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-ої міри, Суворова 2-ої міри, Вітчизняної війни 1-ої міри, 2 орденами Червоної Зірки і медалями, а також 7 іноземними орденами.
