Протитанкова артилерія, вигляд наземної артилерії, призначеної для поразки танків і ін. броньованих цілей; використовується також для боротьби з живою силою і вогневими засобами. Спеціальні протитанкові знаряддя з'явилися в різних арміях в кінці 20-х рр. 20 ст Першими протитанковими знаряддями в Червоній Армії були 37 -мм гармата (1930) і 45 -мм гармата (1932). В кінці 30-х рр. П. а. входила до складу загальновійськових частин і з'єднань, були частини П. а. резерву Головного командування. У квітні 1941 почалося формування перших 10 протитанкових артилерійських бригад (у кожній бригаді 136 знарядь, у тому числі 76 -мм — 48, 85 -мм — 48, 107 -мм — 24 і 37 -мм — 16). Як протитанкові знаряддя використовувалися також зенітні гармати. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 наказом наркома оборони від 1 липня 1942 П. а. була перейменована в винищувально-протитанкову артилерію. В ході війни були розроблені і прийняті на озброєння протитанкові гармати 45 -мм (1942), 57 -мм (1943), 76 -мм (1942) і 100 -мм (1944).
Тактико-технічні характеристики основних радянських протитанкових знарядь періоду Великої Вітчизняної війни 1941—45
Найменування знаряддя і рік прийняття на озброєння
Маса броне- бойного снаряда, кг
Началь- ная швидкість снаряда, м/сек
Дальність прямого пострілу, м-код
Броне- пробіва- емость по нормалі, мм
Маса знаряддя в бойовому положе- нді, кг
4,5 -мм пушку (1942)
1,43
870
950
70
625
57 -мм пушку (1943)
3,14
990
1120
100
1250
76 -мм гармата (1942)
6,23
662
820
70
1150
100- мм пушку (1944)
15,88
895
1080
160
3650
107- мм пушку (1940)
18,80
740
950
130
4000
В 1943 були прийняті на озброєння нові типи боєприпасів — підкаліберні і кумулятивні снаряди, що розширили можливості П. а. по знищенню всіх типів танків противника (див. Снаряди артилерійські ). Поряд з буксируваною П. а. для боротьби з танками успішно використовувалися самохідні знаряддя 85-, 100- і 122- мм калібрів. На озброєнні німецько-фашистської армії знаходилися головним чином 37-, 50-, 75- і 88 -мм протитанкові гармати. З 1943 в Червоній Армії стали формувати винищувально-протитанкові бригади у складі 2 полків 76 -мм гармат і одного полку 45- або 57 -мм гармат, полиці мали 5—6 батарей по 4 знаряддя в кожній. Після війни на озброєння поступили нові 85 -мм буксирувані, саморушні гармати, 82- і 107 -мм безвідкатні знаряддя, 122- і 130 -мм гармати з високоефективними снарядами. До складу сучасної П. а. озброєних сил іноземних держав входять 85-, 90-, 100-, 105 -мм протитанкові гармати і 106-, 120 -мм безвідкатні знаряддя.
