Пролітна будова моста, частина конструкції моста, що перекриває простір між опорами (прольоти) моста і призначена для сприйняття різних навантажень (від транспортних засобів, пішоходів, вітру і ін.) і передачі їх на опори. П. с. складається з конструкцій, що несуть, — подовжніх балок або ферм, поперечних балок (діафрагм) і плити проїжджої частини. У арочних мостах основною конструкцією, що несе, є арки, на яких спирається надарочноє будова. Навантаження, що сприймаються П. с., передаються на опори через т.з. опорні частини. Плита проїжджої частини П. с. підтримує дорожнє полотно і пішохідні тротуари. Поверх неї вкладають шари дорожньої одяг (асфальтовий або цементний бетон, гідроізоляцію і ін.). Матеріалами для П. с. служать метал (сталь, алюмінієві сплави), залізобетон, бетон, природний камінь, дерево.
П. с. — найбільш відповідальна частина моста. Конструкція моста і його статична схема визначаються статичною схемою П. с.; остання може бути балочною, рамною, арочною, висячою (вантової) або комбінованою. Від вигляду П. с. в основному залежить загальна архітектурна композиція моста. Зазвичай П. с. роблять прямолінійними в плані. П. с. сучасних мостів, естакад і шляхопроводів на пересіченнях транспортних магістралей можуть бути і складної форми, наприклад спіралеподібними, кільцями, і , що розгалужуються;т.д. Способи спорудження П. с. вибирають залежно від статичної схеми останніх і застосованого будівельного матеріалу. Найчастіше будівництво здійснюють із збірних елементів, виготовлених на спеціалізованих заводах або полігонах.
