Прокопюк Микола Архипович [25.5(7.6) .1902, с. Самчики, нині Староконстантіновського району Хмельницької обл., — 11.6.1975, Москва], один з керівників партизанського руху під час Великої Вітчизняної війни 1941—45, полковник (1948), Герою Сов. Союзу (5.11.1944). Член КПРС з 1944. У Червоній Армії з 1920, учасник Громадянської війни 1918—20, потім служив в органах державної безпеки. Брав участь в антифашистській війні в Іспанії в 1937—38. Під час Великої Вітчизняної війни в серпні 1942 був покинутий в тил ворога на чолі чекістської групи «Мисливці», на базі якої під його командуванням було створено партизанське з'єднання, що діяло в 1942—44 на території України, Польщі і Чехословакії, виконуючи спеціальні завдання розвідувального, диверсійного і політичного характеру. З'єднання провело 23 крупних бойових операції. У червні 1944 П. очолював боротьбу сов.(радянський) і польськ.(польський) партизан з йому.(німецький)-фашистськимі карателями в Яновських лісах. В кінці вересня 1944 з'єднання П. захопило Російський перевал у Вост. Карпатах і утримувало його до підходу військ 4-го Укр. фронту. З грудня 1944 по липень 1946 брав участь в національно-визвольній і народно-визвольній війнах в Китаї. З 1950 в запасі. Автор ряду статей про партизанський рух і Рух Опору на русявий.(російський) і польськ.(польський) мовах. Нагороджений орденом Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-ої міри і медалями, а також 8 іноземними орденами.
