Прогрессистськая партія , прогресивна партія, буржуазно-ліберальна партія в Пруссії (1861—71) в об'єднаній Німеччині (1871—1918). Представляла інтереси буржуазії, пов'язаної із зовнішніми ринками, а також середньо- і дрібнобуржуазних шарів. Підтримувала об'єднання країни під верховенством Пруссії, але вимагала встановлення парламентських буд. У 1866 крупнобуржуазниє прибічники П. п. відкололися від неї, створивши Націонал-ліберальну партію, П. п. боролася проти прагнення О. Бісмарка усунути контроль парламенту над асигнуваннями на військові потреби і проти введення протекціоністських мит. У 1884 разом з частиною націонал-лібералів утворила т.з. Вільнодумну партію, але в 1893 стався новий розкол на 2 угрупування («Вільнодумний союз» і «Вільнодумну народну партію»); обидві вони убачали головного противника у соціал-демократії, а в період посилення реакції в 1906—1907 входили в коаліцію партій юнкерства і крупної буржуазії — «готтентотський блок» . У 1910 обидві організації «вільнодумних» злилися в Прогресивну народну партію, що дотримувалася в основних політичних питаннях гнучкішої тактики. У роки 1-ої світової війни 1914—18 партія підтримувала герм.(німецький) імперіалізм, але, опасаючись революції висловлювалася за імперіалістичний мир за угодою і за деяку демократизацію політичного устрою.
Літ.: Seeber G., Zwischen Bebel und Bismarck. Zur Geschichte des Linksliberalismus in Deutchland 1871—1893, B., 1965; Elm L., Zwischen Fotschritt und Reaction. Geschichte der Parteien der liberalen Bourgeoisie in Deutschland 1983—1918, B., 1968.
