Примітив (від латів.(латинський) primitivus — перший, найраніший), в первинному сенсі — пам'ятник раннього періоду еволюції мистецтва. Поняття «П.» виникло з характерного для естетики і іськусствознанія 18—19 вв.(століття) зіставлення «дитячих» і «зрілих» рівнів розвитку мистецтва; при цьому т.з. П. (особливо з 18 ст) могли залучати цілісністю і простотою своїх образних буд, що здається, тобто межами, наочно виступаючими при порівнянні їх з творами пануючих стилів. У сучасному іськусствознанії позначення П. в цілому втратило оцінний відтінок і знайшло чисто номенклатурний сенс. Воно уживається стосовно творів художників пізнього середньовіччя (наприклад, «італійський П.»), до мистецтва народів, що зберегли межі первісно-громадських буд (поняття «Примітивне мистецтво» існує, проте, лише в зарубіжній науці), до творчості майстрів, що не отримали систематичного художньої освіти, і представників примітивізму .
Літ.: Previtali G., La fortuna dei primitivi dal Vasari ai neoclassici, Torino, 1964; Venturi L., ii gusto dei primitivi, Torino, 1972.
