Прециозная література
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Прециозная література

Прециозная література (від франц.(французький) précieux — дорогоцінний, вишуканий, манірний), аристократичний напрям в літературі французького бароко 17 ст, родинне італійському маринізму (див. Дж. Марина ) і іспанському гонгорізму . П. л. виникла в світських салонах, з яких найбільш відомий Готель маркізи де Рамбуйе — центр літературної фронди проти абсолютизму. Поети Ст Вуатюр, І. де Бенсерад, Ф. Буаробер і ін. в мадригалах, сонетах, рондо, посланнях оспівували галантну любов і дрібні епізоди зі світського життя, вживаючи химерні метафори, умовні алегорії, перифрази, удаючись до гри слів. Одним з жанрів П. л. був галантно-героїчний роман, що склався під впливом етично-естетичного кодексу романа «Астрея» О. д''Юрфе. М. Л. де Гомбервіль, Р. де Кост де Ла Кальпренед, Мадлен Ськюдері і ін. брали теми переважно з історії класичної Греції, Риму і Древнього Сходу, втілюючи в героях минулого образи франц, що ідеалізуються.(французький) знать. Царствене походження героя, авантюрно-любовний сюжет, вишуканість стилю складають основні межі прециозного романа. До нього примикають поеми «Аларік» (1654) Же. Ськюдері, «Хлодвіг» Д. де Сен-Сорлена, «Діва» Ж. Шаплена. У драматургії прециозность представлена п'єсами Ж. Ськюдері і Ф. Кіно. П. л. була піддана критику Н. Буало ; Мольер висміяв прециозниє вдачі і поетів в комедіях «Смішні манірниці» і «Учені, жінки».

загрузка...

  Літ.: Історія французької літератури, т.1, М. — Л., 1946, с. 372—77; Mongrédien G., Les précieux et les précieuses, P., 1939.

  Ст С. Лозовецкий.