Прево д''Екзіль (Prévost d''exiles) Антуан Франсуа (1.4.1697, Еден, Артуа, — 25.11.1763, Куртей, поблизу Шантійі), французький письменник. У 1713 закінчив ієзуїтський коллеж, пізніше став абатом. У романах «Записки і пригоди знатної людини, що віддалилася від світла» (т. 1—7, 1728—32), «Історія сучасної гречанки» (1740) виступив проти релігійного мракобісся, святенницької станової моралі, шукав спосіб «розумного» пристрою суспільства. У романі «Англійський філософ, або Історія Клівленда...» (т. 1—8, 1731—39, русявий.(російський) пер.(переведення) 1760—84) вирішуються проблеми «природної людини» в його зіткненні з цивілізацією, прославляється розум. Вершиною творчості П. є роман «Історія кавалера Де Гріє і Манон Лесько» (1731, русявий.(російський) пер.(переведення) 1790), що склав 7-й т. «Записок і пригод знатної людини...». У нім змальована трагедія любові в суспільстві, заснованому на соціальній нерівності. Реалістично обкреслені соціальні типи періоду Регентства з його аморалізмом. Книга П., що втілює трагедію пристрасті, протистояла літературі рококо з її манірністю і грою у відчуття. Розцінена властями як ображаюча мораль, вона була заборонена і піддана спалюванню. Після 1742 П. займався переважно переведеннями. «Манон Лесько» високо оцінили Ст Р. Белінський, А. І. Герцен, І. А. Добролюбов. На сюжет «Манон Лесько» написані балет Ж. Ф. Гальові (1830), опери Д. Ф. Е. Обера (1856), Ж. Массне (1884) і Дж. Пуччині (1892); роман неодноразово екранізований.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Манон Лесько, вступ. ст. Ст Р. Гриба, М. — Л., 1936; Історія кавалера Де Гріє і Манон Лесько, М., 1964.
Літ.: Історія французької літератури, т. 1, М. — Л., 1946, с. 719—24; Manon Lescaut à travers deux siècles, P. 1963; Mathé R., Manon Lescaut, L''abbé Prévost. Analyse critique. P. [1972] (літ.).
