Прандтль (Prandtl) Людвіг (4.2.1875, Фрейзінг, Баварія, - 15.8.1953, Геттінген), німецький учений в області механіки, один із засновників експериментальної аеродинаміки. Закінчив Вище політехнічне училище в Мюнхені. Професор Вищого технічного училища в Ганновері (з 1901), Геттингенського університету (з 1904), директор інституту гидроаеродінаміки кайзера Вільгельма в Геттінгене (1925—47). Основні праці по теорії пружності і пластичності гидроаеромеханике, газовій динаміці і динамічній метеорології. У 1904 ввів уявлення про пограничному шарі і пояснив опір форми при обтіканні тіла відривом пограничного шару (див. Відривний перебіг ) . Створив теорію літакового крила кінцевого розмаху, розробив методи спрощеного вирішення відповідних рівнянь досліджував крило з наївигоднейшим розподілом циркуляцій, розглянув випадок нестаціонарного рішення (спільно з Бірнбаумом), ввів чітке поняття індукованого опору, дав формулу для його визначення і т.д. Вивчав турбулентну течію в трубах, турбулентність вільної атмосфери, перехід від ламінарного течії до турбулентного, досліджував надзвукове виділення газів і пари під тиском і розробив лінеаризовану теорію крила в дозвуковому потоці стискуваного газу. Ім'ям П. названі рівняння, поняття, прилади. Заснував школу в прикладній гидроаеро-механіці.
Соч.: Führer durch die Strömungsiehre, 4 Aufl., Braunschweig, 1956; Gesammelte Abhandlungen zur angewandten Mechanik, Hydro- und Aerodynarnik, Tl 1—3, Ст, 1961; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Гидроаеромеханика, 2 видавництва, М., 1951.
Літ.: Ackeret J., Ludwig Prandtl, «Zeitschrift für Angewandte Mathematik und Physik», 1954, v. 5. Лойцянський Л. Р., Механіка рідини і газу, 3 видавництва, М., 1970.
