Поєнешті (Poieneşti), село поблизу р. Васлуй (Румунія), в околицях якої розташована група археологічних пам'ятників. Досліджувалися румунським археологом Р. Вульпе в 1949. Серед них енеолітічеськоє поселення середини 4-го тис. до н.е.(наша ера) (культура Кукутені — А), село і могильник гетов 4—3 вв.(століття) до н. е.(наша ера) і два могильники з трупосожженіямі. У одному з них (2—1 вв.(століття) до н.е.(наша ера)), відношуваному Вульпе до культури бастарнов, знайдені чорні ліпні горщики-урни з кришками-мисками, середньо- і позднелатенськие фібули. На території СРСР (у Молдавській РСР) пам'ятником цього типа є могильник в Лукашевського поселення і деякі ін. Древній могильник (2—3 вв.(століття) н.е.(наша ера)), що містив високі, зроблені на гончарному крузі урни із спеціальними кришками, а також ліпну гетодакийськую кераміку, пов'язують з фракийським плем'ям коропів. Аналогічні могильники і поселення досліджені пізніше між Карпатами і Лозиною. У П. виявлені також могильник сармата 1-ої половини 3 ст н.е.(наша ера) з трупоположеніямі і слідами поселення 3 ст н.е.
Літ.: Vulpe R., Săpăturile dela Poieneşti din 1949, в збірці: Materiale arheologice privind istoria veche а R. P. R., v. 1, [Buc.], 1953.
