Почесний революційний Червоний Прапор, бойова винагорода, якій відповідно до наказу Наркомвоєна від 3 серпня 1918 нагороджувалися частини і з'єднання РККА, що відрізнилися в битвах (18 березня 1920 цей наказ був затверджений постановою ВЦИК, згідно з якою право присудження прапору належало ВЦИК). Першими П. р. До. З. були нагороджені: 20 серпня 1918 — 5-й Земгальський латиський стрілецький полк; 4 жовтня 1918 — Миколаївський полк.(полковник) За повторну відмінність частини і з'єднання нагороджувалися орденом Червоного Прапора, що прикріплявся до П. р. К. З. За бойові відзнаки в Громадянській війні 1918—20 були нагороджені П. р. До. З.: Балтійський флот, 5-я і Окрема Кавказька (що була 11-я) армії, 36 дивізій, 263 частини і військові учбові заклади. 27 листопада 1932 ЦВК(Центральний виконавський комітет) Союзу РСР прийняв нова постанова про нагородження П. р. До. З. військових частин і з'єднань за бойові заслуги або за високі успіхи в бойовій підготовці в мирний час. Цією постановою передбачалося також нагородження кораблів і з'єднань кораблів Почесним революційним військово-морським прапором.
