Почесна революційна зброя, вища винагорода в Озброєних Силах СРСР в 1919—30. Присуджувалася ВЦИК, його Президією і Реввоєнрадою республіки «за особливі бойові відзнаки» вищим начальницьким особам в армії, що діє. П. р. о. була шашка (кортик) з визолоченним ефесом і накладеним на нього знаком ордена Червоного Прапора. Декрет про установу П. р. о. був виданий ВЦИК 8 квітня 1920, але нагороджувати їм почали ще в 1919. Всього П. р. о. був нагороджений 21 чіл.: С. С. Каменев (8.8.1919), В. І. Шорін (8.8.1919), С. М. Буденний (20.11.1919), М. Н. Тухачевський (17.12.1919), І. П. Уборевіч (8.4.1920), М. В. Фрунзе (25.11.1920), К. Е. Ворошилов (25.11.1920), Ф. К. Міронов (25.11.1920), А. І. Корк (25.11.1920), Н. Д. Каширін (25.11.1920), С. К. Тімошенко (28.11.1920), В. С. Нестеровіч (5.1.1921), Я. Ф. Балахонов (2.2.1921), В. Г. Вінников-Бессмертний (2.2.1921), А. І. Егоров (17.2.1921). Е. С. Казанський (3.6.1921), Р. І. Котовський (20.9.1921), В. Р. Розе (12.12.1921), Г. Д. Хаханьян (12.12.1921), І. С. Кутяков (28.4.1922), С. С. Вострецов (23.4.1930).
12 грудня 1924 Президія ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР прийняла положення «Про нагородження осіб вищого комскладу РККА і Флоту П. р. о.». Як таке, окрім шашки (кортика), фундирувалася ще і вогнепальна зброя — револьвер, на рукоять якого прикріплявся орден Червоного Прапора і срібна накладка з написом: «Чесному воїнові РККА від ЦВК(Центральний виконавський комітет) Союзу РСР». Нагороджувати вогнепальним П. р. о. почали ще в 1921. 5 січня 1921 П. р. о. були удостоєні С. С. Каменев і С. М. Будьонний.
