Потье (Pottier) Ежен (4.10.1816, Париж, — 6.11.1887, там же), французький поет-пісенник; член 1-го Інтернаціоналу і Паризької Комуни 1871. Рано почав трудове життя. Перші вірші написані в дні Липневої революції 1830. У 1830 вийшла збірка пісень «Юна муза», що заслужив на доброзичливий відгук П. Же. Беранже . Творчий підйом викликала у поета і Революція 1848. Найбільш значний період в житті і творчості П. почався в епоху Паризької Комуни 1871: він брав участь в обороні Парижа від йому.(німецький) військ, був членом ЦК національної гвардії; в цей час він від ідей утопічного соціалізму прийшов до революционно-матеріалістічеському світогляду, із співця пригноблюваної бідноти перетворився на поета революційного пролетаріату. Один з організаторів Комуни, П. бився на барикадах; після її розгрому біг до Великобританії, потім в США. У червні 1871 в паризькому підпіллі П. написав «Інтернаціонал», що став міжнародним гімном революційного робочого класу. У Америці створив три поеми: «Робітники Америки — робітником Франції» (1876, на англ.(англійський) мові); «Паризька Комуна» (1877); «Робоча партія» (написана в 1878, опублікована в 1898).
В 1880 П. повернувся до Франції, вступив в Робочу партію, в 1884 опублікував збірки «Соціально-економічні вірші і соціалістичні революційні пісні» і «Хто ж безумний?»; у 1887 — збірка «Революційні пісні»; до цих видань увійшли кращі пісні і вірші. П., за словами Ст І. Леніна, був «... одним з найбільших пропагандистів за допомогою пісні» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 22, с. 274).
Соч.: Ceuvres complètes, P., 1966 (літ.); у русявий.(російський) пер.(переведення) — Пісні. Вірші. Поеми, 2 видавництва, М. 1971.
Літ.: Ленін Ст І., Євгеній Потье, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 22; Данілін Ю. І., Ежен Потье, в його кн.: Поети Паризької Коммуни, М., 1966; Дмітрієв Ст, поет-комунар. Життя і творчість Е; Потье, М., 1966; Museux Е., Les défenseurs du proletariat. Eugène Pettier et son oeuvre, P., 1898; Gel F., Hlas vzdoru, [2 vyd.], Praha [1971].
