Порошок, тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього вживання, що володіє властивістю сипучості. У формі П. застосовують різні синтетичні препарати, антибіотики, речовини рослинного і тваринного походження. У П. не виписують гігроскопічні речовини (наприклад, хлорид кальцію, бромід натрію і т.п.), суміші речовин, що розріджуються на повітрі (наприклад, фенілсаліцилат і бромкамфора, антипірин і хінін), легко розкладаються (срібло нітрат в суміші з органічними речовинами) або створюючі вибухові суміші. Розрізняють П. прості (що складаються з однієї речовини), складні, розділені і не розділені на окремі дози.
