Попів Павло Степанович (26.8.1842, Казанська губернія, — 1913), російський китаєзнавець, член-кореспондент Петербурзької АН(Академія наук) (1890). Закінчив факультет східних мов Петербурзького університету. Служив в Російській дипломатичній місії в Пекіні, потім був генеральним консулом в Пекіні. З 1902 приват-доцент Петербурзького університету. У 1879 видав «російсько-китайський словник» (3-е видавництво 1900), в 1888 — доповнений і закінчений їм великий «китайсько-російський словник» (ч. 1—2) П. І. Кафарова . П. належать анотовані переведення старокитайських філософів, а також ряд історичних і лінгвістичних робіт.
Соч.: Китайський філософ Мен-Цзи, пер.(переведення) з кит.(китайський), СП(Збори постанов) Би, 1904; Вислову Конфуція, учнів його і ін. осіб, пер.(переведення) з кит.(китайський), СП(Збори постанов)Б. 1910; Мен-гу-ю-му-цзі. Записки про монгольські кочевьях, пер.(переведення) з кит.(китайський), СП(Збори постанов) Би, 1895.
