Попков Віталій Іванович (р. 1.5.1922, Москва), генерал-лейтенант авіації (1968), двічі Герою Радянського Союза (8.9.1943 і 27.6.1945), заслуженого на військового льотчика СРСР (1967). Член КПРС з 1943. У Радянській Армії з 1940. Закінчив Чугуївську військово-авіаційну школу пілотів (1941), Батайськую військово-авіаційну школу (1942), Військово-повітряну академію (нині ним. Ю. А. Гагаріна) (1951), Військову академію Генштабу (1964). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 з травня 1942 на Калінінськом, Південно-західному, 3-м-код і 1-м-код Українських фронтах. Був пілотом, командиром ланки, заступником командира і командиром ескадрильї 5-го гвардійського винищувального авіаційного полку. Зробив 300 бойових вильотів, збив 41 літак. Після війни на відповідальних посадах у військах ВПС(військово-повітряні сили), з 1964 в центральному апараті міністерства оборони СРСР. Нагороджений 3 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-ої і 2-ої міри, Олександра Невського, Червоної Зірки і медалями.
