Пономаренко Євгеній Порфірьевіч [р. 24.2(9.3) .1909, Херсон], радянський український актор, народний артист СРСР (1960). Член КПРС з 1944. У 1926—36 працював в Одеському театрі ним. Октябрьской революції, при якому закінчив драматичну студію (1928). З 1936 в трупі Українського драматичного театру ним. И. Франке (Київ). Кращі ролі: Хлестаков («Ревізор» Гоголя), Іван («Метушня» Карпенко-Карого), Незнамов («Без провини винуваті» Островського), Петро («Останні» Горького), Швандя («Любов Ярова» Тренева), Іскра, Антоніо («Сторінка щоденника» і «Пам'ять серця» Корнейчука), Т. Г. Шевченко («Петербурзька осінь» Ільченко), Барклей Купер («Поступися місцем завтрашньому дню» Дельмар), генерал Карбишев («Коли мертві оживають» Рачади) і ін. У творчості П. тонкий ліризм, поетичність органічно поєднуються з драматизмом, яскравою реалістичною характерністю. Державна премія Української РСР ним. Т. Шевченко (1971). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
