Помяловський Микола Герасимович [11(23) .4.1835, Петербург, — 5(17) .10.1863, там же], російський письменник. Народився в сім'ї диякона. Вчився в Александро-Невськом духовному училищі. Закінчив Петербурзьку духовну семінарію (1857). Деякий час вільний слухач Петербурзького університету. У 1859 опублікував нарис «Вукол», в 1861 в «Сучаснику» — повести «Міщанське щастя» і «Молотів». У 1862—63 в журналі «Час» і «Сучасник» з'явилися «Нариси бурси». Працював над романом «Брат і сестра» і повістю «Поречане» (нескінчена). Світогляд письменника склався під впливом революційних демократів, зокрема Н. Р. Чернишевського. Для П. характерний різке негативне відношення до дворянської культури в цілому, відраза до буржуазного накопітельству. Герою П. — плебей, різночинець, що бореться за своє місце в житті, ненавидить панство, неробство, ліберальне базікання; проте класова самосвідомість, відчуття власного достоїнства не позбавляють його від капітуляції перед дійсністю. У «Нарисах бурси» П. гостро поставив проблему виховання, з великим критичним пафосом затаврував бездушшя, вживання тілесних покарань, консерватизм — межі, характерні не лише для духовних учбових закладів, але і для всього російського життя в умовах самодержавства і деспотизму. П. — переконаний реаліст, продовжувач традицій Н. В. Гоголя і натуральною школи ; художня практика ріднить його з групою молодих письменників 60-х рр. — Ст А. Слепцовим, Н. Ст Успенським, Ф. М. Решетниковим. М. Горький бачив в П. талановитого письменника-громадянина, викривача міщанки.
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—2. М. — Л., 1935; Соч., т. 1—2. [Біографіч. нарис Н. А. Благовещенського], М. — Л., 1965.
Літ.: Гіркий М., Бесіди про ремесло. Собр. соч.(вигадування), т. 25, М., 1953; Пісарев Д. І., Загиблі і гинучі. Соч., т. 4, М., 1956; Ждановський Н. П., Реалізм Помяловського. (Питання стилю), М., I960; Ямпольський І. Р., Н. Р. Помяловський. Особа і творчість, М. — Л., 1968.
