Помори , назва і самоназваніє нащадків древніх російських поселенців (переважно з Новгородської землі), що заселяли з 12 по початок 18 вв.(століття) південно-західного і південно-східного побережжя Білого моря (Поморський і Літній береги). П. інколи називається і російське населення всього побережжя Білого і Баренцева Морея, такого, що складається як з переселенців з Поморського і Літнього берегів Білого моря, так і вихідців з різних районів Росії (переселення почалося в 16 ст і було тривалим). П. відвіку займалися морськими промислами (видобуток морського звіра і лов риби), торгівельним мореплаванням і суднобудуванням. На парусних судах (турі, кочах, кочмарах) вони відвідували далекі полярні острови, вперше досягли Шпіцбергена. П. надавали прогресивний вплив на місцеві північні народності (карелів, саамів, ненців і ін.). Для П. були характерні північно-російські комплекси культури (у архітектурі жител, одязі, звичаях і пр.) і північно-російський говір, а для усної народної творчості — билини.
Літ.: Беріштам Т. А., Роль верхневолжськой колонізації в освоєнні Російської Півночі (IX—XV вв.(століття)), в збірці: фольклор і етнографія Російської Півночі, Л., 1973.
