Помор'я , «Поморські міста», в 15—17 вв.(століття) назва адміністративного району по берегах Білого моря, Онежського озера і по рр. Онега, Північна Двіна, Мезень, Печора, Кама і Вятка, аж до Уралу. Корінним його населенням були карели, комі, лопарі. До 17 ст корінне населення частково асимілювалося з російськими поселенцями, освоєння якими П. почалося з 12 ст У 12—15 вв.(століття) П. було обширною колонією Великого Новгорода. До початку 16 ст закінчилося приєднання П. до Москви. У 17 ст в 22 повітах П. основну масу населення складали вільні селяни. Частина земель належала монастирям і купцям Строгановим. Поміщицького землеволодіння в П. не було. Населення північних повітів займалося риболовецькими, слюдяними, соляними (Соль-Камськая, Соль-Вичегодськая, Тотьма і т.д.) і ін. промислами. У Карелії була розвинена металургія. З середини 16 ст в гирлі Північної Двіни почалася жвава торгівля з іноземними купцями (з кінця 16 ст — в Архангельську). Землеробство було розвинене в південних повітах П.
