Поліциклічні фарбники , органічні сполуки, що містять декілька бензолових циклів, що конденсують, не менше двох карбонільних груп >С=О, часто — гетероцикли, а також атоми і групи Cl, Вг, ОСНз, NH, Nhac (Ас — кислотний залишок). Залежно від хімічної будови вони розділяються на декілька класів: ациламіноантрахиноновиє, антрахиноніміновиє і ін. П. до. відносяться до групи кубових фарбників .
Перший П. до. — індантрон (кубовий синій Про) отриманий в 1901, має будову:
П. до. (випускаються всіх кольорів, окрім яскраво-червоного) — найміцніші фарбники для бавовни і ін. целюлозних волокон. Деякі П. до. — нерозчинні у воді, застосовуються як пігменти для забарвлення гуми, пластичних мас, в лакофарбній поліграфічною і ін. галузях промисловості. Отримують П. до. зазвичай з похідних антрахінону за допомогою ацилування, конденсації і ін. реакцій (при підвищених температурах в органічних розчинниках або концентрованій сірчаній кислоті, інколи сплавом реагентів, часто з каталізаторами).
Літ.: Чекалін М. А., Песєєт Би. Ст, Іоффе Б. А., Технологія органічних фарбників і проміжних продуктів, Л., 1972.
