Поліфосфонітрілхлорід , полідіхлорфосфазен, полімер головним чином гексахлорциклотріфосфазотрієна.
Свіжоотриманий П. — аморфний продукт, що частково кристалізується при розтягуванні; щільність 2,4 г/см 3 (20 °С). Володіє значною високоеластичною деформацією; модуль еластичності 0,26—0,38 Мн/м 2 , або 2,6—3,8 кгс/см 2 (відомий як неорганічний каучук); негорючий, стійкий при нагріванні до 300 °С, на повітрі швидко гидролізуєтся, стаючи крихким. Для додання стійкості до гідролізу атоми Cl в П. замінюють на органічні радикали (наприклад, C 6 H 5 , Oc 6 H 5 , Oc 2 H 5 , NHR). Такі продукти (молекулярні маси від 300 тис. до 2 млн.) також володіють високоеластичними властивостями і низькою горючістю; вони растворіми в органічних розчинниках, хімічно інертні, деполімеризуються при температурах декілька вище 200 °C. П. отримують термічною або каталітичною полімеризацією мономера. Використовують для здобуття каучуків заміщенням атомів хлору на алкиламіно-, аріламіно-, алкокси- або арілоксигруппи; гуми на основі таких каучуків зберігають еластичні властивості при низьких температурах (до — 70 °C).
