Полігамія (біол.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Полігамія (біол.)

Полігамія , 1) у тварин - стосунки між підлогами, при яких один самець за період розмноження злучається з декількома самками (полігінія) або самка з декількома самцями (поліандрія). Полігінія характерна для багатьох ссавців. Так, у вухатих тюленів (котики, сивучи) самця-домінант в період спаровування збирає довкола себе 15—80 самок, створюючих т.з. гарем, при якому тримаються декілька молодших самців; копитні (козли, барани коні, олені) утворюють косяки, що також складаються з самець-домінанта і декількох самок і самців. Полігінія в менш виразній формі властива також деяким гризунам і насекомоядним, не створюючим гаремів і косяків, птицям (багато курячих, колібрі, кулики і ін.) і деяким безхребетним (наприклад, багато комах). Поліандрія у тварин зустрічається рідше, наприклад у деяких птиць (куліки-плавунчики, трехперстки, тінаму). 2) В рослин — наявність в одного і того ж вигляду рослин одночасно обох статей і одностатево квіток, що знаходяться на одному або на різних екземплярах (у різних комбінаціях). Такі рослини (наприклад, з деревинних — ясен, клен, з трав'янистих — гречка, ракові шийки і ін.) називаються полігамними, або багатошлюбними. Див. також Багатодомні рослини .