Польовиця (Agrostis), рід багатолітніх, рідше однорічних трав сімейства злаків. Дрібні одинквіткові колоски зібрані в рихле, волотисте суцвіття. Близько 200 видів, що виростають в помірному і холодному поясі, головним чином в Сівбу. півкулі, і в горах тропіків. У СРСР понад 30 видів, переважно в лісовій зоні; зростають по лугах (часто в масі), галявинах, чагарниках, берегах водоймищ. Серед П. багато кормових рослин. П. побегообразующая (A. stolonifera, раніше A. alba) і П. гігантська (A. gigantea), поширені по вологих лугах, — пасовищні і сінокісні рослини; обидва види використовують в травосмесях для низовинних лугів. П. собача (A. canina), виростаюча в Європейській частині, сибірські види — П. булавоподібна (A. clavata) і П. Трініуса (A. trinii), кавказька П. плосколиста (A. planifolia) і ін. також мають кормове значення. П. тонка (A. tenius, раніше А. capillaris), така, що часто зустрічається по суходільних лугам, скотом майже не поєдаєтся. П. собачу, П. тонку і ін. використовують для газонів, П. альпійську (А. alpina), П. ажурну (A. nebulosa), П. наскальну (A. rupestris) і ін. — як декоративні рослини.
Літ.: Кормові рослини сінокосів і пасовищ СРСР, під ред. І. Ст Ларіна, т. 1, М. — Л., 1950.
