Польовий (псевдонім; справжнє прізвище — Кампов) Борис Миколайович [р. 4(17) .3.1908, Москва], російський радянський письменник, громадський діяч, Герою Соціалістичного Труда (1974). Член КПРС з 1940. Закінчив промисловий технікум в Твері (1926). Учасник радянсько-фінляндської війни 1939—40. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 військовий кореспондент «Правди». Перша нарисова повість — «Мемуари вошивої людини» (1927). Автор повести «Гарячий цех» (1939). Широку популярність в країні і за кордоном завоювала книга «Повість про справжню людину» (1946; Державна премія СРСР, 1947; однойменний фільм, 1948), в основі якої — реальний подвиг Героя Радянського Союзу льотчика А. П. Маресьева . Теми героїзму радянських людей в роки війни і післявоєнного будівництва знайшли втілення в збірці нарисів і розповідей «Ми — радянські люди» (1948; Державна премія СРСР, 1949); у романах «Золото» (1949—50, однойменний фільм, 1970), «Глибокий тил» (1958), «На дикому бреге...» (1962; однойменний фільм, 1966), «Доктор Віра» (1966; однойменний фільм, 1968) і ін. Поїздкам за рубіж присвячені збірки нарисів: «Американські щоденники» (1956; Міжнародна премія Світу, 1959), «По» (1958) білому світу, чи «30 тисяч по Китаю» (1957) і ін. З 1962 головний редактор журналу «Юність», з 1967 секретар правління Союзу письменників СРСР. Член бюро Усесвітньої Ради Міра і Президії Радянського комітету захисту світу. Віце-президент Європейського суспільства культури (з 1952). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 6 ін. орденами, а також медалями, Золотою медаллю Світу (1968), іноземними орденами і медалями. Багато творів П. перекладено іноземною мовою.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, М., 1969; Людина — людині. Повести, М. 1971; Ці чотири роки. Із записок військового кореспондента, т. 1—2, М., 1974.
Літ.: Галанов Би., Борис Польовий, М. — Л., 1957; Леонов Би., Краса подвигу, «Прапор», 1971 №3; Міхайлова Л., Віддзеркалення історії в людині, «Новий світ», 1974 № 5; Російські радянські письменники-прозаїки, Біобібліографічний покажчик, т. 3, М., 1964.
